Каністерапія

Каністерапія (лат. сanis – собака і грецьк. therapeia – лікування, оздоровлення) – один з видів лікування та реабілітації людини за допомогою звичайних або спеціально відібраних і навчених собак під наглядом кваліфікованих фахівців (також відома як лікувальна кінологія).
Поле діяльності для участі собак-терапевтів дуже широко. Каністерапевти працюють в школах, лікарнях, центрах реабілітації, будинках для людей похилого віку та інших соціальних установах. Каністерапія добре себе зарекомендувала при роботі з емоційно лабільними дітьми, аутистами, з пацієнтами, що страждають від депресій, посттравматичних розладів, з інвалідами, що проходять реабілітацію, зі старими, що страждають деменцією і хворобою Альцгеймера. Лікування собаками відіграє значну роль при психологічної реабілітації жертв насильства та стихійних лих.
Каністерапія – це абсолютно новий метод реабілітації для України. Сам термін «каністерапія» виник у 60-ті роки ХХ ст. у США. Хоча історія співіснування, співпраці та взаємодопомоги між людиною і собакою налічує за деякими джерелами до 40 тисяч років (і це підтверджують археологічні знахідки), але, власне, напрямок терапії розвивався із середини минулого століття.
Каністерапія, у цілому, як метод корекційного та розвивального впливу, має глибоке історичне коріння. У первісному суспільстві віра у могутність тварини-тотема змушувала людей дотримуватися певних норм і правил, регулювала спілкування і була одним з джерел добробуту та спокою.
Подібне ставлення людей до тварин сприяло розширенню можливостей емоційного реагування страхів, агресивності, почуття безпорадності й самотності, знімало психічне напруження, дозволяло переживати зміни та шукати ресурси в самих собі, давало заспокоєння та впевненість. Можна сказати, що тварини були одними з перших психотерапевтів, що надавали психологічну допомогу людині.
Каністерапія виявляється найефективнішим методом для дітей і літніх людей, які часто є найбільш вразливими категоріями щодо соціалізації та емоційного благополуччя. Особливе значення має каністерапія для категорії дітей з обмеженнями у розвитку. Собака дає їм можливість не лише знайти собі друга, але і справлятися зі своїми проблемами. Спілкування з собакою відіграє особливу роль у соціально-психологічному благополуччі дітей, воно дає необхідне емоційне підживлення і саме по собі є психотерапією. Собаки допомагають подолати самотність та знімають психоемоційне напруження.

Каністерапія використовується в роботі з різними категоріями людей. Собака дозволить надовго стримати страх, депресію, напругу, знизити неуважність і мобілізувати рухові функції. Собак використовують для профілактики й лікування простудних захворювань, захворювань серцево-судинної системи, при безсонні, алергії та астмі. Собаки діагностують напади епілепсії та можуть попередити їх за 20 хвилин до початку.
Саме тому впровадження каністерапії як нового, альтернативного та водночас безперечно дієвого методу психотерапії є надзвичайно актуальним. Проте варто пам’ятати, що каністерапія – це не панацея. Але факт незаперечний: за допомогою собак у багатьох хворих поліпшується координація рухів, пам’ять, діти стають більш товариськими й самостійними. Та й спробувати таке лікування нескладно!