Херсонес Таврійський

Херсонес Таврійський, або просто Херсонес – поліс, заснований стародавніми греками на Гераклейському півострові на південно-західному узбережжі Криму. Розташований біля сучасного Севастополя.

Херсонес Таврійський – таку назву носило місто, засноване давньогрецькими колоністами понад дві з половиною тисячі років тому на південному заході Кримського півострова.
Слово „Херсонес” зазвичай перекладають з грецької як „півострів”. Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові поміж двох бухт. Таври – войовниче плем’я, що заселяло сусідні гористі місцевості, – спричинили народження епітету „Таврійський”, тобто „розташований на території таврів”.
Територія сучасного заповідника охоплює межі стародавнього грецького міста – Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у V ст. до н.е. Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді у грецькому та римському світах. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них – елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, обладнання для засолювання риби, колодязі тощо.
У кінці XIV ст. навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише у 1827 р. тут розпочалися розкопки. Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам’яток, що потребують збереження, спонукали до створення Національного заповідника „Херсонес Таврійський”.
Територія Херсонеса досліджується археологами уже 180 років. За цей час відкрито понад третину міста. Серед археологічних знахідок є унікальні – присяга громадян Херсонеса ІІІ ст. до н.е., декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тисяч експонатів.

Факти про Херсонес Таврійський
Етимологія назви
Назва міста Херсонес в перекладі з грецької означає “півострів”. Херсонес був розташований на мисі поміж двох бухт — звивистої Карантинної та невеликої, округлої Піщаної. Таврами називали войовниче плем’я, що населяло сусідні гористі місцевості, тому місто називалося “Таврійський”, тобто “розташований на території таврів”. Історія Херсонесу сягає VI століття до н. е.

Торгівля
Завдяки вигідному географічному розташуванню Херсонес був одним із найважливіших торгових центрів Північного Причорномор’я. У місті вели жваву торгівлю з грецькими полісами, Римською імперією та варварськими племенами.
Під владою Римської імперії
За часів грецького домінування в Середземномор’ї Херсонес був рабовласницькою республікою з демократичною формою правління. Упродовж існування Херсонесу доводилося вести війни. З I століття до н. е. він потрапив у залежність від Римської імперії та довгий час був форпостом її загарбницької політики у Північному Причорномор’ї.

Сталість традицій
Центральна площа Херсонеса була закладена під час будівництва міста і протягом усього часу не змінювала своїх функцій. На ній традиційно будували храми: спочатку античні, потім християнські. Зараз на центральній площі Херсонеса Таврійського височіє Володимирський собор, відновлений на місці свого зруйнованого попередника, побудованого ще у XIX столітті.

Гладіаторські бої
Античний театр у Херсонесі, побудований на рубежі III і IV століть, служив ареною для громадських зборів, свят і гладіаторських боїв. На сходах амфітеатру могли розміститися від 1,5 до 2–3 тисяч глядачів, тобто майже всі вільні чоловіки — громадяни тодішнього Херсонеса. Але з впровадженням християнства в Римській імперії театр був доведений до запустіння, а пізніше і зовсім забудований храмами.

“Базиліка в базиліці”
Середньовічний храм отримав свою назву від того, що одне святилище було побудовано на руїнах іншого. Розташування пізньої базиліки на ранній практикували у Херсонесі повсюди. Пізні, менші храми будували й на центральних нефах Східної, Уваровської, Північної та інших базилік.

Археологічні розкопки
Датою початку офіційних археологічних розкопок у Херсонесі вважають 1827 рік. За розпорядженням тодішнього губернатора Севастополя, головного командира Чорноморського флоту і портів віцеадмірала Грейга тут шукали християнські храми. Керував роботами морський офіцер, лейтенант Чорноморського флоту Крузе. Тоді знайшли залишки трьох храмів, цистерни й міський водогін.

ЮНЕСКО
У 2013 році археологічну пам’ятку “Херсонес Таврійський з Чернечою горою” внесли до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.