Іпотерапія

Наступний великий пласт пет-терапії – це іпотерапія. Іпотерапія (від грецького слова «гіппос» — кінь) — метод лікування, заснований на взаємодії людини зі спеціально навченим конем, адаптованим до можливостей хворого в опануванні верхової їзди.
Цей вид лікування широко використовується в багатьох країнах для реабілітації людей з аутизмом, дитячим церебральним паралічем, розсіяним склерозом та іншими важкими захворюваннями. Є дані, що їзда на коні полегшує симптоми хвороби Альцгеймера і покращує чутливість до інсуліну у хворих на цукровий діабет. Іпотерапія це не обов’язково їзда верхи на коні. У деяких випадках цілюще впливає вже саме спілкування пацієнта з конем. Безумовно позитивний ефект дає верхова їзда. Цей вид терапії прекрасно допомагає справлятися з наслідками різних травм або при виражених невралгічних розладах.
Діапазон захворювань, за яких забезпечується швидше й повне, ніж при традиційному лікуванні, видужання або стійке поліпшення стану хворого, надзвичайно широкий. Ефективно лікуються іпотерапією шлунково-кишкові захворювання, хвороби і травми опорно-рухового апарату, серцево-судинні захворювання. Лікування верхи дуже помічне для реабілітації після хірургічних операцій, при наслідках поліомієліту, простатитах і гінекологічних захворюваннях, сколіозах і остеохондрозах. Іпотерапія рекомендована пацієнтам із неврологічними порушеннями різної етіології, розсіяним склерозом. Особливо помічною іпотерапія виявилася у реабілітаційній практиці з дітьми, які страждають на дитячий церебральний параліч, ранній дитячий аутизм, олігофренію.
Позитивний вплив іпотерапії на здоров’я людини виявляється завдяки тому, що їзда верхи вимагає постійного тренування базових рефлексів, що передбачають відповідну участь м’язів тіла, а це відіграє велику роль у лікуванні пацієнтів, які страждають на порушення функцій опорно-рухової системи і системи керування рухами (наприклад, при дитячому церебральному паралічі). Кінь передає вершнику понад 100 різних рухових коливань в хвилину: вгору-вниз, вперед-назад, з одного боку в інший і т. д. Це змушує людський організм дуже фізіологічно коригувати свої рухи. При верховій їзді в роботу включаються всі основні групи м’язів. Щоб не впасти з кінського крупа, під час їзди вершник змушений здійснювати різні рухи тілом, а також обома руками і ногами – цього ефекту неможливо досягти ніякими іншими видами руху! Причому старання наїзника по утриманню рівноваги в сідлі спонукають до активної роботи як здорові, так і уражені м’язи. І що важливо, це відбувається на рефлекторному рівні – сама людина настільки складної роботи свого тіла не помічає, а просто отримує задоволення від руху і спілкування з прекрасним тваринам