Сибірська лісова кішка

Сибірські лісові кішки грайливі, приязні та товариські. Проте йдуть на контакт не з усіма. Вихованці виявляють настороженість побачивши сторонніх людей у домі й намагаються уникати маленьких дітей, які виявляють надмірну активність. Тому утримувати тварину силою, брати на руки та намагатися погладити проти її волі не рекомендується. Порода має сильний і незалежний характер і вимагає часу на адаптацію до незвичних запахів і гучних звуків.
Поведінка
Сибірська кішка любить увагу та рухливі ігри. При цьому не голосно нявкатиме і витиметься в ногах. Спілкування з кішкою може бути дозованим, адже вихованець легко займає себе сам. Сибірські кішки легко вживаються з дітьми. Але якщо ті починають шуміти чи гладити тварину проти її волі, ховаються чи випускають пазурі. З появою гостей тварина починає поводитися насторожено, воліючи спостерігати з боку. Однак якщо бачить людину не вперше, може виявити цікавість і навіть дозволити себе погладити. Головне – дати вихованцю себе обнюхати та дочекатися моменту, коли він вийде з укриття самостійно. З собаками та кішками “сибіряки” не конфліктують. Але з дрібнішими тваринами можуть виникнути проблеми. Через виражений мисливський інстинкт вихованець бачить у них видобуток. Тому спільне утримання із гризунами та птахами не рекомендується.
Здоров’я
Представники сибірської породи кішок належать до аборигенних – виведених у природному середовищі без участі людини. Тому критичних проблем зі здоров’ям, які могли б сформуватися через помилки у процесі селекції, у тварин не встановлено. В основному “сибіряки” страждають від закупорки просвіту шлунка або кишечника грудкам шерсті або сечокам’яної хвороби через недостатнє споживання рідини.