Тибетський спанієль

Тибетський спанієль — це маленький собака, трохи більший в довжину, ніж у висоту. У нього шовковиста шерсть середньої довжини, гладенька на морді, пачоси на вухах, тильній стороні кінцівок та хвості. Пси мають більш густу шерсть і «гриву» на шиї та плечах.

Характер
Тибетський спанієль — активний, пильний маленький собака, який цурається незнайомців і абсолютно відданий своїм близьким. Він має веселу вдачу, але цілком незалежну маленьку душу. Однак він не любить, щоб його занадто довго розлучали з родиною, і може багато гавкати, коли виконує обов’язки сторожа.

Поведінка
Хоча це і найменша з усіх порід, ці собаки – активні та веселі компаньйони. Їхнє улюблене заняття – проводити час удома зі своїми господарями. Часто вони дуже прив’язуються до своїх господарів та насолоджуються домашнім затишком. Вони можуть стати хорошими маленькими сторожовими собаками. Однак вони також потребують регулярної фізичної активності поза домом для підтримки фізичної форми, здоров’я та тонусу. Багато з них чудово піддаються дресируванні і, як правило, дуже люблять ігри.

Походження
Виведена ченцями для охорони монастирів Тибету, порода собак тибетський спанієль ніколи не відносилася до рушничних спанієлів. Але, можливо, отримала назву на честь іграшкових спанієлів, оскільки цих собак вручали в якості дипломатичних подарунків королівським та знатним особам, для яких він став улюбленим компаньйоном. Протягом століть тибетський спанієль піднімався на стіни монастиря, щоб пильнувати та попереджати ченців при наближенні якихось людей. І навіть у сучасному домі «тіббі» часто шукає високу точку для огляду, щоб нібито виконувати роль сторожа.