Бережани

Бережани ( Бережані ) – місто в Тернопільській області України . Входить у Тернопільський район. До 2020 року був адміністративним центром скасованого Бережанського району та містом обласного підпорядкування. На території міста діє Бережанський державний історико-архітектурний заповідник. Відстань до Тернополя – 50 км.
Місто Бережани знаходиться в західній частині Тернопільської області на берегах річки Золота Липа, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Посухів. До міста примикають села Лісники та Рай. На річці велика запруда Бережанський Став.
Пам’ятники архітектури міста об’єднані в історико-архітектурний заповідник. Це:
• Бережанський замок, збудований Миколою Сенявським у 1530-ті роки і служив сімейним гніздом роду Сенявських, вже давно перебуває у жалюгідному стані. Під час Першої світової війни в його стінах дислокувалися військові частини і він часто зазнавав артилерійських обстрілів. Проекти реставрації замку готувалися ще у ХІХ столітті, але й у ХХІ столітті катастрофічний стан Бережанського замку та костелу при ньому продовжують заглиблюватися.
• Вірменський костел. Зведено у 1764 році, на місці дерев’яної церкви, стараннями Деодата Горбача. Будинку притаманна бароко-рококова еклектична стилістика. Стіни, що оточують церкву, вказують на оборонне використання споруди. Під час пожежі у Бережанах у 1810 році зовнішню сторону костелу було сильно пошкоджено, але через 50 років їй повернули первісний зовнішній вигляд. До наших днів костел добре зберігся.
• Бернардинський монастир. Зведений у стилі бароко . Будівництво розпочато у 30-х роках XVII століття, завершено у 80-х роках. Центральна архітектурна споруда монастиря – Миколаївський костел. З 1742 монастирський комплекс обнесений кам’яними стінами. Це було викликано тим, що міська лінія фортифікаційних укріплень проходила поблизу монастирського комплексу, а також поблизу парафіяльного та вірменського костелів. Зазначені обставини перетворювали їх на окремі елементи оборонної системи міста. Сучасна доля бернардинського комплексу є трагічною. Його розташування на території колонії для неповнолітніх унеможливлює будь-які реальні можливості реставрації та облаштування пам’ятки історії.
• Церква Пресвятої Трійці. Греко-католицька культова споруда, розташована у центрі міста, фасадом до площі Ринок. Збудована у першій половині – середині XVII століття. Початковий зовнішній вигляд її мав готично-ренесансні форми, а також еклектичні стильові традиції, але часті перебудови (1748-1768, 1810, 1830, 1860) привели до їх нівеляції. Остання перебудова відбулася протягом 1893—1903 років і з того часу церква святої Трійці набула сучасного вигляду.
• Бережанська ратуша. Зведена у 1803—1811 роках у ранньокласичному стилі. Є двоповерховою прямокутною будівлею з двоярусною вежею і внутрішнім двором. Перший поверх займали магазини, а другий — приміщення гімназії, яка розташовувалась тут до 1925 року.
• Костел Св. Петра та Павла. Споруджений у 1600-20 рр. за проектом П. Римлянина, як костел Різдва Богородиці. Має яскраво виражений фортифікаційний характер, оскільки належав до системи міських укріплень. Дзвіниця перебудована з оборонної вежі у 1741 році. За радянських часів тут був спортзал. Нині храм знову належить католицькій громаді міста, освячений на честь Святих Петра та Павла.
Цікавими зразками стилю ампір є кілька береганських житлових будинків з мансардами та «пухкими» колонами. Час їх появи – кінець XVIII – початок ХІХ століття. Архітектурний модерн представлений у Бережанах кількома об’єктами. Найбільш яскраво модерна стилістика виражена у зведеній на початку XX століття будівлі каси взаємодопомоги (нині – приміщення банку).